Вічнозелена рослина на батьківщині в висоту досягає до 12 метрів, а у мене на балконі - це пряність, яку використовую для бульону і.... щоби вихвалятися, що маю частинку Українського Криму. Як це буває- відпочиваєш (2008 р.) і щось привозиш на згадку про відпочинок: камінчик, мушлю, плющ, вино ... і от 2014 рік ....і .... такі пам'ятки стають патріотично цінними.
Як я зазначала, у мене цей кущ росте на закритому неопалюванному балконі, цілорічно, до кімнати його не заношу. Моя думка - це свободолюбива рослина, яка не потребує особливого догляду.
За більше ніж десять років, я лише два рази пересаджувала (давала пожити йому на дачі у вільному грунті (з весни до осені).
Готуючи своє відео, дещо прочитала- "...світло- та вологолюбний". Стосовно "світло"- згодна на 100 відсотків, а от "вологолюбний"- то таке за ним не помічала (можливо, як би я, частіше поливала, то він би й підростав швидше).
Тож, чому часто не поливала - побоювалася. Коли ми бували на чорноморському узбережжі то помітила, що ніхто на кущі лавру не звертає уваги, вони самі насіюються, самі по собі ростуть. А там дощі не часті, а грунт так взагалі - камінь, глина. Такі мої спостереження.
Як спеція, він містить сполуки, мінерали і вітаміни, необхідні для здоров'я. Він містить (в формі спеції) багато летючих активних компонентіві сполуки відомі своїми антисептичними і антиоксидантними властивостями, сприяють травленню. Вважається також, що вони мають протиракові властивості. Свіжі лаврове листя дуже багаті вітаміном C. У 100 грамах міститься 46,5 міліграм, що становить 77,5% від денної норми споживання. Лаврове листя - відмінне джерело вітаміну A. У 100 грамах лаврового листя міститься 206% від денної норми споживання. Ця спеція є хорошим джерелом безлічі вітамінів, в числі яких нікотинова кислота, піридоксин, пантотенова кислота і рибофлавін. Ці вітаміни групи B сприяють синтезу ферментів, функціонуванню нервової системи і регулювання обміну речовин (метаболізму). Ця вишукана спеція є також хорошим джерелом ряду мінералів, зокрема міді, калію, кальцію, марганцю, заліза, селену, цинку і магнію. Медицина використовує переваги лаврового листа і ягід лавра, його в'яжучі, сечогінні якості і здатність підвищувати апетит. Екстракт лавра має репутацію заспокійливого засобу шлунку і полегшує метеоризм та коліки. Лауринова кислота з лаврового листя є репелентом, засобом, що відлякує комах. Компоненти масла лаврового листя також використовуються в народній медицині як засіб для лікування артритів (запалень суглобів), м'язових болів, бронхітів і симптомів грипу.
Традиційно, зібрані лаврове листя висушують в тіні, оберігаючи їх від прямих сонячних променів, щоб зберегти летючі масла. У відділах спецій можуть продаватися різні лаврове листя. У тому числі повністю висушені, висушені і подрібнені, сухої заморозки і в меленої формі. Уникайте листя з неприємним запахом, плямами і уражених грибком. Зберігайте лаврове листя в банку або контейнері, в які немає доступу повітря. Уникайте зберігати їх в освітленому місці. Лаврове листя не зберігається більше року, потім вони втрачають аромат. Сушені плоди лавра також можуть виступати в якості ароматизатора для їжі.
Глянцеві темно-зелені лаврове листя можуть використовуватися і в свіжому вигляді. Але краще дати їм полежати в тіні кілька днів. Завдяки цьому з них піде гіркоту, але залишиться аромат. Якщо ви виявили в їжі лавровий лист, відкладіть його в сторону і не їжте. Вони мають шкірястою структурою, жорсткі і небезпечні для жування і ковтання. Їх завдання - передавати їжі свій аромат. Лавровий лист входить в число тих ароматичних трав, які використовуються в кулінарії поряд з чебрецем (чебрецем), шавлією, чабером, селерою, базиліком і інший ароматної зеленню. Сушені лаврове листя додаються в трав'яний чай. Слід уникати вживання в їжу страв з використанням лаврового листа під час вагітності, оскільки містяться в них хімічні сполуки можуть викликати викидень.
Коментарі
Дописати коментар